Міжнародний комерційний спір щодо інфраструктурного проєкту | Україна — Хорватія
Клієнт — одна з провідних інжинірингових компаній Хорватії та міжнародний підрядник у сфері будівництва енергетичної інфраструктури.
‍
Суть справи — представництво інтересів Клієнта у багатомільйонному комерційному спорі щодо виконання контракту з будівництва об'єктів енергетичної інфраструктури в Україні. Предметом спору були вимоги про стягнення більше  2 500 000 євро (еквівалент більше  125 000 000 грн) у межах реалізації міжнародного інфраструктурного проєкту.
‍
Роль — партнери здійснювали комплексний супровід клієнта, розробивши багаторівневу стратегію захисту, яка поєднувала питання договірного права, міжнародного арбітражу, процесуального права та специфіки реалізації міжнародних інфраструктурних проєктів.
‍
Робота включала: розробку та реалізацію комплексної стратегії судового захисту; представництво інтересів клієнта у господарських судах України; формування правової позиції щодо застосування механізму condition precedent (відкладальної умови) та особливостей розподілу платежів у межах консорціумної моделі виконання проєкту; доведення відсутності прострочення виконання грошових зобов'язань через неперерахування коштів кінцевим замовником; підготовку процесуальних документів, доказової бази та правових висновків; координацію захисту з юридичною командою клієнта в Хорватії та підготовку стратегії паралельного міжнародного арбітражного провадження; консультування щодо взаємодії між українським судовим процесом та міжнародним арбітражем.
‍
Транскордонна взаємодія BLACK FORT координувала роботу із юридичною командою Клієнта (Хорватія), забезпечуючи узгоджену правову позицію унаціональному судовому процесі та міжнародному арбітражному провадженні.
‍
Юрисдикції — Україна | Хорватія.
‍
Органи та інституції: Господарські суди України.
‍
Практика Dispute Resolution | International Arbitration
‍
Команда: 2 партнери; 3 юристи.
‍
Статус: представництво триває.
‍
Значення - спір виник у межах реалізації масштабного міжнародного інфраструктурного проєкту та поєднав складні питання договірного права, міжнародного арбітражу й судового захисту.
‍
Ключовим елементом стратегії стало обґрунтування того, що обов'язок Клієнта щодо здійснення платежів виникав лише після отримання фінансування від кінцевого замовника (condition precedent), а відсутність такого фінансування виключала прострочення виконання грошових зобов'язань і відповідальність Клієнта. Додаткову складність справи становила необхідність одночасної координації судового процесу в Україні та міжнародного арбітражного провадження.